Азіатські перспективи нового Балтійсько-Чорноморського транспортного коридору, що проходить через морські порти Клайпеди, Херсона і Трабзона

Посольство Туркменістану в Україні організувало і провело 27 квітня в Києві науково-практичну конференцію "Роль Туркменістану в розвитку міжнародного транзитно-транспортного співробітництва в контексті оголошеного року "Туркменістан-серце шовкового шляху"". Про високий рівень і значення даної конференції свідчить участь в ній Послів та представників Посольств в Україні: Туркменістану, Литви, Білорусі, Латвії, Грузії, Афганістану, Ірану, Узбекистану, Молдови, Таджикистану, Казахстану, Киргизстану, представників вищих навчальних закладів та представників науки України та Туркменістану, представників  дипломатичних відомств та інших високих гостей. Обговорювалися на конференції і ініціативи, що стосуються розвитку транспортно-логістичного потенціалу Херсонської області. З доповіддю з цього питання, на запрошення Посла Туркменістану в Україні, пана Нурберди Аманмурадова, виступив заступник голови правління Балтійсько-Чорноморського економічного форуму Володимир Макуха. З огляду на важливість і актуальність порушених у доповіді питань, його текст ми публікуємо повністю:

Генеральна Асамблея ООН 19 грудня 2014 року в ухваленій резолюції «Роль транспортних і транзитних коридорів в забезпеченні міжнародного співробітництва з метою сталого розвитку» закликала «докладати зусиля з метою сприяння розвитку регіональної економічної інтеграції та співробітництва, в тому числі за допомогою вдосконалення транскордонної транспортної інфраструктури, зміцнення міжрегіональних транспортних зв'язків і стимулювання зростання регіональної торгівлі та інвестицій».
Маючи великий історичний досвід «формування порядку денного» організації і розвитку транспортних коридорів, уряд Туркменістану є одним з ініціаторів вдосконалення правил міжнародного співробітництва в цій сфері на рівні ООН.
Саме Ашхабад прийняв першу Глобальну конференцію ООН зі сталого транспорту, факт проведення якої з розгляданням питань забезпечення всебічного взаємодії між усіма видами транспорту з метою сприяння створенню стійких мультимодальних транзитних коридорів говорять про серйозність намірів Туркменістану зайняти одну з ключових позицій у формуванні транспортно-логістичних моделей переміщення вантажів в регіоні.
Туркменістан, через порт Туркменбаші, може стати одним з основних воріт, що з'єднують на південному сході Каспійського моря, ініційований до створення, транспортний коридор: Клайпеда - Білорусь - Херсон - Трабзон - Грузія - Баку, як з центральним коридором «нового шовкового шляху» так і міжнародним коридором «північ-південь», що проходить через територію Ірану.

Транспортний коридор від Балтики до Каспію - нові перспективи розвитку

Які перспективи і особливості ініційованого до створення нового транспортного коридору, що проходить від литовського порту м.Клайпеда на Балтиці, через територію Білорусі до українського морського порту Херсона, чорноморський порт турецького м.Трабзон, території Грузії і Азербайджану з виходом до Каспійського порту м. Баку?
Запропонований транспортно-логістичний проект, не будучи глобальним проектом по передбачуваних обсягах переміщення вантажів, має велике геополітичне значення в сегменті передбачуваної глибини співпраці територій, через які він проходить, забезпечення їх сталого розвитку, зміцнення міжнародних соціально-економічних зв'язків.
З огляду на паспортні характеристики вузлових портів проекту на Чорному морі (Херсон і Трабзон), зокрема, здатність Херсонського морського торгового порту приймати судна довжиною 200 м і осадкою 7,6 м, зроблений акцент, крім забезпечення транзиту вантажів, на стимулювання локальної, інтенсивної співпраці господарюючих суб'єктів, розташованих в межах розглянутого коридору. Тобто фактично ініційовано створення коридору ефективного і всебічного співробітництва.
Даний проект може і повинен стати дослідною моделлю практичної реалізації впровадження передового міжнародного досвіду та рекомендацій Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Зміцнення зв'язків між усіма видами транспорту для досягнення цілей в галузі сталого розвитку», прийнятої 20 грудня 2017 року.

Що ми маємо на старті?

  • готовність морських портів Клайпеди, Трабзона і Баку;
  • підготовлений до реалізації фахівцями Литви і України проект реформування об'єктів портової інфраструктури морських портів Херсона та Скадовська, що передбачає їх приведення в стан, що забезпечує ефективну роботу в системі створюваного транспортного коридору.

При цьому, ми зобов'язані враховувати часовий фактор як вибір між економічним зростанням або падінням
Реалізація проекту створення згаданого Балто-Чорноморо-Каспійського транспортного коридору багато в чому залежить від своєчасного реформування Херсонського морського торгового порту. При цьому, слід звернути увагу на кардинальну відмінність обраного шляху підготовки і реалізації проекту від існуючих в Україні практик. Більш того, слід звернути увагу на те, що передбачені планові рішення і вибрані форми реалізації проекту виявилися ідентичним рекомендацій, закріплених Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН, прийнятою 20 грудня 2017 року.

Зокрема:

  • Резолюція наголошує на необхідності перед початком реалізації проекту «сприяння проведенню громадської діалогу». Фактично, підготовлений литовськими і українськими фахівцями проект реформування і розвитку Херсонського морського торгового порту був ініційований самою Херсонської міської територіальної громадою ще в 2014 році, пройшов багаторівневе обговорення і схвалення, в тому числі і на міжнародному рівні;
  • проект передбачається здійснити шляхом реалізації однієї з моделей державно-приватного партнерства, що відповідає рекомендаціям Резолюції, яка підтверджує «важливість активної підтримки інвестицій приватного сектора шляхом формування державно-приватних партнерств для розвитку та обслуговування інфраструктури в сфері портового господарства»;
  • проектом передбачено створення в Херсоні єдиного, міжнародного логістичного центру, для координації та ефективної роботи всіх сегментів передбачуваного до створення транспортного коридору, що повністю корелюється з рекомендацією Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 19 грудня 2014 року, звертає увагу на «особливу роль міжнародних логістичних центрів».

Особливу увагу приділено важливості професійної підготовки фахівців, здатних ефективно працювати і адаптованих до роботи на територіях країн-партнерів. В якості інструментарію був ініційований проект «новий шовковий шлях в освіті». Він передбачає співпрацю та спільну підготовку фахівців вищими навчальними закладами країн-партнерів. Зокрема, вже підписані відповідні меморандуми між ініціаторами проекту, Вільнюським університетом Миколаса Ромеріса, Херсонським економіко-правовим інститутом, розпочато співпрацю з Клайпедським університетом підтримана ініціатива приєднання «KaradenizTechnicalUniversity» міста Трабзон.

З огляду на специфіку ситуації з реалізацією масштабних інвестиційних проектів на території України, пов'язаних з досить високими ризиками, при цьому, високо оцінюючи перспективність підготовленого проекту реформування Херсонського і Скадовського морських портів, розуміючи геополітичну важливість ініційованого до створення нового транспортного коридору, представники, що залучаються до реалізації даного проекту, підприємств з Литви, Туреччини, Грузії, Ірану, засвідчили свою готовність участі в його реалізації, за умови, якщо більшу частину ризиків і інвестицій в нього візьме на себе українська компанія, що має високу міжнародну репутацію.

Підписані меморандуми про співпрацю та готовності спільної реалізації проекту з Литовським стивідором №1 в сегменті організації переміщення вантажів залізничним транспортом, компанією «KAMINERA», морським портом міста Трабзон, однією з провідних грузинських компаній в сфері переміщення вантажів наземним, водним та авіаційним транспортом, компанією «Transfor Group» (м. Тбілісі) і Міжнародним контейнерним терміналом порту Батумі свідчать про значні перспективи на успіх як реалізації моделі державно-приватного партнерств по здійсненню проекту реформування і розвитку Херсонського і Скадовського морських торговельних портів так і ефективної роботи ініційованого до створення нового транспортного коридору, що проходить через зазначені порти.
Однак, реальні перспективи розвитку морських портів Херсона та Скадовська, використання їх транзитного потенціалу та кумулятивного ефекту для економічного розвитку регіону, забезпечення стимулюючого поштовху для розвитку транспортно-логістичного та транзитного потенціалу України, можуть бути перекреслені явним затягуванням Міністерством інфраструктури України процедури підготовки та проведення відкритого конкурсу з визначення приватного партнера для реалізації моделі ДПП щодо їх реформування. При цьому, сам проект, підготовлений фахівцями з Литви та України, на розгляд Міністерством, було офіційно внесено ще 8 листопада 2017 року і повинен був бути розглянутий не пізніше минулого лютого. 

В даному випадку, часовий чинник (затримка з процедурою проведення конкурсу) не тільки може мати негативні наслідки для Херсонського і Скадовського морських портів, Херсонської області та України але і має перспективи негативного впливу на країни і регіони країн-партнерів, через які передбачається проходження ініційованого до створення нового транспортного коридору Клайпеда - Білорусь - Херсон (Скадовськ) - Трабзон - Грузія - Баку, обмежити перспективи співпраці з потенційними його бенефіціарами - країнами Азії.
Без подібних струмочків, роль якого може і повинен виконати створюваний транспортний коридор, не народиться річка, яка вирує енергією. Він, як ключ запалювання, який сам по собі не є дорогим елементом, але виконує місію запуску руху самої машини.

сайт «Херсонці»