Конференція в Узбекистані: Наслідки подій в Афганістані для країн Центральної та Південної Азії, необхідність консолідації зусиль, їх важливість та геостратегічне значення

Минув місяць від проведення в Ташкенті, за ініціативи Президента Узбекистану, конференції високого рівня: «Центральна та Південна Азія: регіональна взаємопов’язаність. Виклики та можливості». Демонструючи послідовність та рішучість у забезпеченні сталої реалізації, запропонованих лідером Узбекистану Шавкатом Мерзійоєвим, різносторонніх спільних міжнародних проектів та, маючи на меті, визначити їх практичну перспективність, Ташкент ініціював проведення міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Взаємозв’язок Центральної та Південної Азії: передумови, перспективи, геостратегічне значення».
Географія учасників зазначеного заходу продемонструвала важливість та актуальність, винесених на обговорення організаторами питань, не тільки для країн Азії, але і для багатьох країн далеко за межами регіону. Сама конференція, організаторами якої виступили Сенат Олій Мажлісу Республіки Узбекистан та Університет світової економіки та дипломатії, відбувся 18 серпня у змішаному offline та online режимі, за участю представників із вісімнадцяти країн світу.

В роботі конференції прийняли участь представники керівництва Сенатів країн Центральної Азії, представники керівництв Міністерств, дипломатичних установ, парламентарі країн Центральної та Південної Азії, провідні міжнародні експерти, громадські та політичні діячі із різних Світу.

Додаткову вагу зазначеному заходу та важливості результатів обговорення, винесених на розгляд, питань додали події, які в останні дні дуже динамічно розвертались в Афганістані. Прогнозовано відчувалось, що це внесло свої коригування і в доповіді спікерів конференції, визначенні ними основних акцентів. 
При цьому, і більш вагомими стали пропозиції, висловленні Президентом Узбекистану Шавкатом Мерзійоєвим на липневій ташкентській конференції. Під час виступів представників із різних країн відчувалась, на теперішній час, без альтернативність та важливість для практичної реалізації, цієї умовної «дорожньої мапи» спільних дій. Питання більше зводились до оцінок можливостей практичної реалізації кожної із внесених пропозиції, враховуючи «нові афганські реалії».
На запрошення Першого заступника Голови Сенату Олій Мажлісу Республіки Узбекистан Садика Сафієва, участь у роботі міжнародної науково-практичної конференції прийняв заступник Голови Правління Балтійсько-Чорноморського економічного форуму Володимир Макуха.

Під час свого виступу на конференції, Володимир Володимирович, зокрема, зробив акценти на наступному:

• ініціативи Президента Узбекистану Шавката Мерзійоєва важливі своїм комплексним та всеохоплюючим підходом. Демонструють важливість кожного із запропонованих напрямків та акцентують увагу на тому, що за для забезпечення сталого розвитку, збереження та укріплення миру та взаємної довіри між країнами другорядних питань не існує;
• ефективна їх реалізація, багато в чому, залежить від ефективної роботи дипломатичних установ Узбекистану, де, в якості прикладу, можна привести злагоджену, активну та дуже ефективну роботу всіх дипломатів Посольства Узбекистану в Україні. Саме завдячуючи цьому, в України складається враження, що братній Узбекистан знаходиться зовсім поруч, на відстані «витягнутої руки»;
• обговорення на всіх заявлених секціях цієї міжнародної науково-практичної конференції слід аналогічно розглядати як єдине ціле, як взаємопов’язані друг з другом. Тому-що питання забезпечення харчової безпеки та дії, спрямовані на недопущення голоду в Афганістані, пов’язані як з розбудовою ефективної транспортно-логістичної інфраструктури так і з налагодженням тісної співпраці в галузях того ж сільського господарства. При цьому, Володимир Макуха відмітив готовність аграріїв України приймати активну участь у продовольчих програмах регіону, в тому числі тих, які проводитимуться під егідою ООН. Окремо, було зазначено, що співпраця не повинна обмежуватись виключно питаннями постачання сільгосппродуктів та інших продуктів харчування, а бути більш широкою, зокрема, у питаннях постачання сировини для виробництва добрів та саме добрів, використання сучасних наукових досягнень при розробці нових типів екологічних добрів, де Україна має свої продукти покращення якості плодовитості ґрунтів, притаманних країнам Азії;
• під час липневої ташкентської конференції та низці організованих особистих зустрічей, можна було переконатись у спроможності представників різноманітних міністерств та відомств Узбекистану ефективно та швидко практично втілювати в життя ініціативи шановного Шавката Мерзійоєва. Підсумки цих зустрічей додали певного оптимізму та показали фаховість, сучасність мислення та прогресивність в їх роботі. Констатуючи той факт, що у Президента Узбекистану дуже потужна і ефективна команда, представлена, в тому числі, в Міністерствах, державних комітетах та установах є одним із фундаментів ефективної ролі Узбекистану на міжнародному рівні, де він закріплює за собою статус одного із лідерів регіону. В якості прикладу можна назвати високий фаховий рівень представників керівництва Державного митного комітету Узбекистану, підсумки зустрічей з якими дали можливість з оптимізмом констатувати, що в команді Президента Узбекистану ефективно діюча митна служба, спроможна як ефективно забезпечувати внутрішню безпеку країни, за напрямками своєї відповідальності (зокрема – економічну безпеку) так і забезпечити ефективну роботу по реалізації міжнародних економічних проектів та ефективну комунікацію з митними службами країн-партнерів;
• щодо розвитку транспортно-логістичного сектору, враховуючи плідну зустріч, яка відбулась під час липневої ташкентської конференції в Міністерстві транспорту Узбекистану, можна визначити додаткові точки росту, спрямовані на забезпечення реалізації ініціатив шановного Шавката Мерзійоєва. Більш того, хоча минув всього місяць, певні кроки по їх реалізації вже спільно зроблено. Це і використання нових можливостей, які відкриваються для транспортно-логістичних компаній Узбекистану, завдяки новим форматам співробітництва з надійними партнерами Балтійсько-Чорноморського економічного форуму – сучасним казахським портом Курик та туркменською транспортно-логістичною компанією TML і сучасним портом Туркменбаші. Саме вони продемонстрували навесні минулого року, під час значних обмежень, пов’язаних з COVID, як на практиці ефективно розв’язувати складні транспортні завдання та забезпечити ефективне переміщення вантажів, в тому числі узбекських, між країнами. Крім того, однією із важливих та дієвих механізмів забезпечення ефективного руху вперед, було визначено реалізацію ініціативи міжнародного партнерства в галузях освіти та науки Ташкентського державного університету транспорту через Херсонську державну морську академію з її потужним науковим парком, їх ефективним тандемом з Литовською державною морською академією та виходом на всю створену міжнародну партнерську мережу академій та університетів від Балтики до східних берегів Каспійського моря;
• окремо було зроблено акцент на доцільність використання досвіду України, Литви та Польщі, які ініціювали створення, так званого, «Люблінського трикутника» - ефективного партнерства та співпраці цих трьох країн, який виконує функцію вагомого драйверу розвитку ефективного співробітництва і з усіма іншими країнами Європейського Союзу, за участю України. По аналогії, поточні реалії розвитку подій на теренах країн Центральної та Південної Азії, роблять актуальною ініціативу створення подібного «трикутника» Узбекистаном, Туркменістаном та Казахстаном в якості драйвера сприяння миру, стабільності та сталого розвитку в регіоні.