Ініційовано створення транспортного коридору Клайпеда-Херсон-Трабзон

17.01.2018

Предметним та конструктивним стало, організоване 17 січня 2018 року на території Посольства Турецької Республіки в Україні, обговорення внесеного на розгляд Міністерства інфраструктури України ще 8 листопада 2017 групою компаній «Содружество» проекту державно-приватного партнерства з «Модернізації об'єктів портової інфраструктури Херсонського і Скадовського морських торговельних портів і підвищення ефективності їх використання».

Ініціатива довжиною в чотири роки

З огляду на важливість Херсонського морського торгового порту для міста, беручи до уваги наявний досвід ефективного реформування Клайпедського державного морського порту, ще восени 2014 мером Херсона Володимиром Миколаєнко було направлено звернення на ім'я Посла Литовської Республіки в Україні з проханням надання допомоги литовськими фахівцями в підготовці проекту реконструкції і розвитку Херсонського МТП. Даний крок херсонської міської влади був логічним і своєчасним. Враховуючи явно не кращі часи для морських портів України, пов'язані з явною тенденцією падіння обсягів оброблюваних транзитних вантажів (за період з 2012 по 2016 року обсяг транзитних вантажів, що обробляються в морських портах України, скоротився в три рази - з 33,3 млн. тон до 10,3 млн. тон в рік), прогнозованому падінні вантажообігу по Херсонському МТП, при цьому маючи в якості орієнтира позитивний досвід Клайпедського морського порту (Литва) який демонструє динаміку зростання, по якому була ефективно реалізована модель державно-приватного партнерства, що дозволила вивести вантажообіг порту на рівень обробки вантажів, що перевищує 40млн.тон на рік, херсонська влада повинна була оперативно діяти спираючись на позитивні орієнтири литовських партнерів, використати їх досвід.

Литовський досвід ефективного реформування і розвитку порту, адаптований до херсонських реалій, був представлений у вигляді, підготовленого фахівцями з Клайпеди, проекту реформування Херсонського морського торгового порту і презентований під час проведення «Балтійсько-Чорноморського економічного форуму» 2015 і 2016 років.

Саме ця робота лягла в основу, згаданого вище, проекту державно-приватного партнерства з «Модернізації об'єктів портової інфраструктури Херсонського і Скадовського морських торговельних портів і підвищення ефективності їх використання». Вперше презентований в грудні 2017 року на території Посольства Литовської Республіки, даний проект перейшов в стадію всебічного обговорення, за участю представників Посольств і бізнесу з різних країн Європи і Азії.

Активну участь в обговоренні проекту взяв голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв, який відзначив важливу роль ефективного розвитку Херсонського і Скадовського морських торговельних портів для економіки області, розвитку промисловості, аграрного сектора, зміцнення іміджу інвестиційно привабливого регіону.

Досить жорстко щодо затягування Міністерством інфраструктури України процесу розгляду внесеного проекту, підготовки і проведення відкритого і незаангажованого конкурсу по реалізації моделі державно-приватного партнерства з передачею в управління об'єктів Херсонського морського торгового порту висловився мер Херсона Володимир Миколаєнко. «Міська влада з допомогою наших литовських друзів ініціювали підготовку проекту реформування і розвитку Херсонського морського порту. Під час проведення «Балтійсько-Чорноморських економічних форумів» 2015 і 2016 року підготовлений проект пройшов широке обговорення з представниками дипломатичних кіл та бізнесу з кількох десятків країн Європи і Азії. Отримав підтримку, супроводжувану висловленими намірами участі в його реалізації. Для Херсона дуже важливий ефективно працюючий порт, при цьому запропонований проект всебічно враховує інтереси міста і городян. Що ще необхідно зробити місту, що б бюрократичні служби в Міністерстві інфраструктури України звернули увагу на виконану роботу і почали процедуру підготовки та проведення відкритого конкурсу? Ми бачимо, що з кожним днем затримки, ситуація в порту ускладнюється, наявні на цей момент перспективи ефективної реалізації підготовленого проекту можуть опинитися під загрозою зриву», - зазначив Володимир Васильович.

Ініційовано створення нового транспортного коридору

Коли вже на стадії ініціювання проекту демонструється повна відкритість і прозорість - даний проект на стадії практичного здійснення отримує значно більші перспективи ефективної реалізації і більш широку підтримку і участь партнерів.
Керівник групи розробників проекту, що презентувався, доктор економічних наук, професор Ірина Запатріна, зокрема, акцентувала увагу на тому, що ефективність реалізації проекту залежить від своєчасності реалізації передбачених ним дій, особливо з огляду на той факт, що ситуація по Херсонському морському торговельному порту характеризується тенденцією падіння обсягів оброблюваних вантажів а Скадовський морський торговельний порт знаходиться на межі зупинки своєї діяльності.

Важливу роль в життєздатності будь-якого проекту, що реалізовується, грають репутація і здатність його практичної реалізації підприємством-виконавцем.

Ініціювала внесення проекту на розгляд Міністерством інфраструктури України ГК «Содружество». Підписанням з ініціатором меморандумів про співпрацю, з підтвердженням готовності прийняття участі в його практичній реалізації, вже засвідчили литовська стивідорна компанія «KAMINERA» (працює з Клайпедським морським портом, визнана компанією №1 в Литві по забезпеченню переміщення вантажів залізничним транспортом), ряд великих зернотрейдерів України і виробники мінеральних добрив. Готовність співпраці і відпрацювання планів спільного розвитку засвідчив морський порт турецького міста Трабзон.

Обговорюючи поточні перспективи участі Херсонського МТП в проектах «нового шовкового шляху» було об'єктивно зазначено, що в інтермодальних маршрутах, ініційованих Китаєм, участь Херсонського порту в узгоджених нових маршрутах з Китаю (Чженчжоу) через Україну в Словаччину, Польщу та Угорщину не є видимим. Херсонський порт з його наявною інфраструктурою та фактичними глибинами явно поступається портам Одеської області міста Чорноморськ і порту «Південний». Саме порт Чорноморська розглядається в якості базового для перевалки транзитних вантажів з Китаю.

Однак, в процесі презентації внесеного ГК «Содружество» проекту, ті хто  взяли участь в його обговоренні на території Посольства Туреччини, відзначили чітко прописану логіку його реалізації, що відкриває перспективи розвитку нових транспортних коридорів, які, в тому числі, можуть стати відгалуженнями «центрального транспортного коридору» «нового шовкового шляху».

Зокрема, позитивно оцінив перспективи обговорюваного проекту радник Посольства Республіки Білорусь в Україні Юрій Колесов. Відзначивши зацікавленість і готовність Республіки Білорусь взяти участь в його реалізації, Юрій Володимирович зазначив, що крім залізничного транспортного маршруту з Клайпеди (Литва) через територію Білорусі в Україну до морського порту Херсона, використовуючи потенціал контейнеровоза «Вікінг», слід звернути увагу на активно обговорюваний водний маршрут Е40 через територію Білорусі до Чорного Моря. Активна робота в даному напрямку глав Гомельської та Херсонської областей також зайвий раз свідчать на користь представленої моделі розвитку Херсонського МТП.

На підтримку розвитку нового транспортного коридору висловилися і представники турецької сторони. Презентуючи потенціал морського порту міста Трабзон, було акцентовано на тому, що саме цей турецький порт може і повинен стати одним з базових при реалізації цієї ініціативи. З введенням в експлуатацію в кінці 2017 року залізничного проекту БТК (Баку - Тбілісі - Карс) і плани будівництва залізниці до порту Трабзон, ефективність даного транспортного маршруту різко зростає. При цьому, практичне його відпрацювання можна буде почати в стислі терміни, з початком реалізації запропонованої моделі державно-приватного партнерства по Херсонському МТП. Учасник Азербайджансько-Грузино-Турецького залізничного проекту БТК - турецьке місто Карс знаходиться на відстані трохи більше 400 км. від міста Трабзон, маючи з ним гарне транспортне сполучення по автомагістралі Е70. Готовність надання допомоги в реалізації даного проекту, який сприятиме реалізації, затверджених президентами Туреччини Реджепом Ердоганом і України Петром Порошенко, планів економічного співробітництва між Туреччиною і Україною з доведенням найближчим часом товарообігу між нашими країнами до 10 млрд.долларов США в рік, забезпечить розвиток морських портів Херсона і Трабзона зі збільшенням обсягів оброблюваних ними вантажів зазначив Посол Турецької Республіки в Україні Йонет Джан Тезель.

Сам захід, проведений на території Посольства Турецької Республіки в Україні, може стати історичним не лише для України і Туреччини, а й для країн басейнів Балтійського і Чорного морів. Саме під час цього заходу, учасниками обговорення проекту, була висунута ідея, в рамках його реалізації, ініціювати створення транспортного коридору Клайпеда - Білорусь - Херсон - Трабзон - Грузія - Баку з виходом до «центральному транспортному коридору» «нового шовкового шляху».